За задумом авторів законопроекту «Про приватну детективну (розшукову) діяльность», стати приватним детективом може громадянин України, якому виповнився 21 рік. Але за умови, що він отримав вищу юридичну або спеціалізовану освіту, пройшов підготовку для занять детективної (розшукової) діяльністі і у нього є досвід роботи в оперативних або слідчих підрозділах не менше 3 років. Він також не повинен перебувати на обліку у психіатра або нарколога, у нього не повинно бути судимостей.
Законопроектом передбачено, що приватні детективи можуть працювати самостійно, а можуть створювати агентства, бюро та інші структури, але їх діяльність обов'язково регламентується і контролюється правоохоронними органами, які будуть видавати відповідні дозволи. Навіть зразок посвідчення, яке вони захочуть видати своїм помічникам, необхідно затвердити в Міністерстві внутрішніх справ.
І хоча законом вказано, що детективи не вправі порушувати норми закону «Про оперативно-розшукову діяльність», вони можуть збирати інформацію і фіксувати відомості у кримінальному провадженні, коли їх наймає сторона захисту. Чи захочуть вони при цьому дотримуватися норм вищезазначеного закону - дуже велике питання. Як і у випадку, коли будуть збирати інформацію, щоб довести факт подружньої невірності або зібрати дані про конкурентів за замовленням якої-небудь комерційної структури. Адже головне завдання сьогоднішніх бізнесменів часто полягає не в тому, щоб перевірити на «охайність» партнера по бізнесу або з'ясувати плани конкурентів, а в тому, щоб знайти на них компромат, який потім можна звернути на свою користь.
Що стосується збору інформації, то і тут вкрай складно «вкластися в рамки». І сьогодні деякі з так званих «детективних агентств» переступають межу дозволеного, збираючи інформацію, яка відноситься до сфери роботи державних та правоохоронних органів. Це, в тому числі, дані, які можуть бути отримані тільки в ході оперативно-розшукової діяльності, при проведенні слідчих дій.
Отримання інформаційних послуг, які надаються детективними агентствами, найчастіше пов'язане з корупцією в державних органах, що мають доступ до необхідної інформації. Такого роду дані є інформацією службового характеру і розголошенню не підлягають, особливо якщо вони стосуються конфіденційних даних громадян. Без наявності передбачених законом підстав ніхто не може зазнавати прослуховуванню телефонних розмов, зовнішньому спостереженню, вторгнення в особисте життя, збору і розголошенню даних особистого характеру. Чи можна розцінити як вторгнення в особисте життя ситуацію, при якій за вами ведеться стеження, ваші зустрічі фіксуються на фото або відео? Чи зможуть громадяни після ухвалення закону захистити особисту переписку в тій же електронній пошті або соціальних мережах?
Хоча заради справедливості треба відзначити, що не завжди причина, по якій люди звертаються до детективів, викликана користю, бажанням збагатитися або отримати надсекретну інформацію, аби в подальшому займатись шантажем. Наприклад, ми чудово знаємо, що за чинним Сімейним кодексом з людьми, страждаючими психічними захворюваннями, шлюби не розриваються. І цілком зрозуміло прагнення батьків зібрати інформацію про майбутнього зятя чи невістки, з'ясувати, чи є у них в родині психічні захворювання, які можуть передаватися в спадщину.
Нормально, якщо батьки хвилюються на стільки, що хочуть перевірити обранця дочки на наявність судимостей або великих фінансових зобов'язань.
«Досвід країн, в яких приватна детективна діяльність законодавчо врегульована, показує, що функціонування приватних детективів і детективних підприємств та їх об'єднань значно підвищує відповідальність державної правоохоронної системи за своєчасне та високопрофесійне реагування на потреби громадян і суспільства, звільняє правоохоронців від необхідності виконання багатьох незначних і невластивих їм функцій, сприяє загальному оздоровленню криміногенної ситуації. Так, приватні детективи та приватні детективні агентства надають істотну допомогу суб'єктам підприємницької діяльності у вивченні репутації та фінансового стану позичальників та інших партнерів, визначенні їх спроможності реально виконувати взяті на себе фінансові зобов'язання, що значною мірою перешкоджає укладенню ризикованих угод та ухилення боржників від сплати заборгованості », - аргументують необхідність прийняття закону в пояснювальній записці його автори.
До речі, про боржників. Законопроект узаконить і діяльність колекторів, яким достатньо буде зареєструвати свою контору як детективне агентство, і вони отримають право розшукувати боржників, збирати на них інформацію, а потім «залагоджувати конфлікти». Як це буде виглядати на практиці, можна тільки уявити - з урахуванням того, що детективи вправі претендувати на спецзасоби, якщо аргументують при отриманні свідоцтва, причину того, для чого вони їм потрібні.
Не менш спірний пункт законопроекту стосується огляду в квартирах або інших приміщеннях. Проведення подібного огляду детективам хочуть дозволити не тільки при письмовій згоді власника, а й при усному. Зрозуміло, що коли мова йде про пошук «жучків» і господар сам хоче їх виявити, він добровільно дасть таку згоду. А що буде, коли до вас в квартиру вломився молодики, які повинні на замовлення банку вибити з вас борг? Хтось буде церемонитися з господарем?
Безумовно, узаконити діяльність детективів, які сьогодні і так працюють в Україні на якомусь напівлегальному становищі, необхідно. Але перш, ніж приймати подібний закон, мабуть, варто продумати такі механізми, які дозволять без будь-яких двоїстих трактувань закону захистити право громадян на «особисту територію», куди без санкції суду не повинні вторгатися ні приватні детективи, ні правоохоронні органи.
