Записи в блог

Скандал Європейського масштабу розгорівся у Вінниці. Кричуща ситуація коли людину силоміць намагаються запроторити в психіатричну лікарню нагадує репресивні методи радянських часів. Тоді практика закривання потрібних людей активно застосовувалась навіть проти тих "незручних” громадян, які мали документи від державних психіатрів, що підтверджували їх адекватність. Подібна ситуація сталась і з вінничанином Андрієм Бондаренко. Ситуація Андріярозворушила два чи не найболючіших питання українського суспільства, зокрема його владної частини. По-перше - моральне обличчя окремих працівників силових структур та деяких лікарів. А по-друге - всепоглинаюча кругова порука, страх перед чиновником, особливо якщо він в погонах.

Андрія Бондаренка переслідують ще з 2007 року. Він переконаний — причина його правозахисна та профспілкова діяльність. Андрій - керівник громадської організації «Рух. Прокуратура Вінниччини без Корупції», а також заступник голови незалежної профспілки «Трудящі». Протягом тривалого періоду обидві організації активно відстоюють трудові права працівників різних підприємств, зокрема вирішують питання щодо виплат заборгованостей із заробітної плати.

Зрозуміло, що добросовісні бізнесмени та керівники підприємств навряд чи допустять затяжну невиплату зарплат своїм працівникам. Але, напротивагу їм є «скоробогатьки», які не люблять розлучатися з грошима, тим більше з такого дріб'язкового приводу, як оплата праці. А зважаючи на те, що оплата праці, як правило одна з найзатратніших статей підприємств, суми, які горе-керівники економлять на праці людей дуже значні.

Такі ситуації трапляються чи не на кожному кроці, відтак виникає питання: "Куди дивляться правоохоронні органи?”. Андрій Бондаренко каже, що правоохоронці добре знають і відслідковують кожну ситуацію затяжних невиплат зарплат, але роблять це для власної наживи.

- Прокурорські працівники не тільки «кришують» ущемленя прав працівників, а й закривають очі на порушення виплат ПДВ, - каже Андрій.

Коли правозахисчник починає активно боротися з органами прокуратури, вони у відповідь вимагають через суд відправити Андрія на медичне обстеження в обласну психіатричну лікарню ім. А.Ющенко. Аргументи прокурорів здалися лікарям переконливими - Андрія хочуть ізолювати через те, що він звертався зі скаргами на прокуратуру до вищих інстанцій: «... неодноразово звертався в правоохоронні органи та суди області зі скаргами. Так, протягом 2008 року в прокуратуру Ленінського району надійшло 91 звернення, а в прокуратуру Вінницької області - близько 20. У 2009-2010 рр.. в прокуратуру Ленінського району м. Вінниці надійшло понад 20 звернень, а в прокуратуру області - майже 50». Отже, за логікою правоохоронців та лікарів, людина, яка скаржиться на органи влади, не може бути психічно здоровою. Відомий вінницький правозахисник Дмитро Гройсман такий розвиток подій називає захистом прокурорів від конституційного права людини на петицію (звернення).

Чотири рази суди відмовлялися давати дозвіл на примусове обстеження громадського активіста в психоневрологічній лікарні. Більше того, для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, правоохоронці просили суд дати дозвіл на примусову ізоляцію Андрія Бондаренка в сьоме відділення обласної психоневрологічної лікарні. Але на захист колеги стали інші правозахисні організації області. За правовою оцінкою діям органів прокуратури Вінничини, вони звернулися до Генпрокуратури. Більше того, координатор Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман розповів про переслідування вінницького профспілкового діяча під час прес-конференції в Брюсселі, що була присвячена правам людини.

Втім, прокуратура досить спокійно відчуває себе, замилюючи очі суспільству за допомогою ЗМІ. Місцева преса регулярно вісвітлює повідомлення про проведені перевірки - «виявляються факти невиплат керівниками підприємств заробітної плати, приховані трудові відносини ...». Але насправді, це лише показові виступи.

- Це все лише гола статистика, якою прикриває свою бездіяльність прокуратура, - переконаний Андрій Бондаренко. - Де заведені справи за фактом виявлення порушень, де реально виплачені зарплати, де гроші, повернуті в бюджет? - запитує лідер громадської організації.

Втім, прокуратура знайшла спосіб домовитись з працівниками Феміди, як наслідок - 29 жовтня минулого року обласний апеляційний суд виніс постанову про примусове психіатричне обстеження Бондаренко саме у Вінниці. Тільки щасливий випадок врятував Андрія від примусового обстеження (результати якого були очевидними) - «запрошення» в обласну психлікарню було неправильно оформлено.

Цим рішенням обласний апеляційний суд офіційно відкрив у Вінниці сезон полювання на правозахисників. У Вищому спеціалізованому суді відкрито касаційне провадження за скаргою правозахисника Андрія Бондаренка на рішення обласного апеляційного суду. Цікаво, що одним із представників інтересів вінницького правдошукача буде уповноважена з прав людини в ВР Ніна Карпачова. Дмитро Гройсман також мав би виступити на захит колеги, але в його квартирі та офісі був проведений обшук, в результаті якого на правозахисника відкрито кримінальну справу і взято підписку про невиїзд з Вінниці.

В Радянські часи психіатрія справно служила режиму. Жертвами психіатричних увязнень стали сотні відомих дисидентів і простих людей, які відкрито висловлювали свою точку зору. Незалежна Україна категорично відмовилася такого методу ліквідації інакомислячих. Але чи виконується обіцяне на практиці? І чому рішення суду про примусове обстеженні людини, незважаючи на довідки з державних психіатричних установ, стало можливим?

Якщо простежити за подіями у Вінниці, складається враження, що основні сили місцевих правоохоронних органів останнім часом кинуті на боротьбу з правозахисниками. І якби не було сумнівів щодо справедливості висунутих на адресу прокуратури звинувачень, можна було б стверджувати, що час розсудить. Але сумніви до справи не пришиєш. А перекроювати і шити справи у нас ох як уміють.