Главная » 2013 Май 8
Схожие материалы:
17:44 “Хортиця” на крові 1. Як Євген Черняк став горілчаним бароном. |
Ця Запорізька історія розпочалася ще в 90-ті. Її кривава кульмінація біля ресторану "Рибацький Стан”. 5 березня цього року тут жорстоко убили Миколу Бінька, відомого також як кримінальний авторитет, Коля Рібьонок. Камери відеоспостереження зафіксували: відвідувачі розбігаються в страху перед озброєними бандитами, які розстріляли Бінько. Дуже швидко правоохоронці встановили нападники — члени організованої злочинної групи, яку в Запоріжжі називають "Банда лисих”. Хто ж створив у Запоріжжі арену кривавих бандитських розборок? 90-ті роки. Злидні для простих людей, перші мільйони для шакалів. Вони розривають на шматки велику промисловість. Зоряний час — 5 помаранчевих років: мали владу та гроші, справжні господарі життя. По всій Україні справжній хаос та розруха, найбільше ураженні — індустріальні райони. Запоріжжя — металургійна столиця України. 5 років влади гієн — пограбоване місто! 30-ті роки минулого століття. В Запоріжжі будують "Дніпрогесс” - джерело дешевої енергії для металургійних гігантів: "Запоріжсталь”, "Дніпроспецсталь”, алюмінієвий комбінат, титано-магнієвий комбінат, завод феросплавів, коксохімічний завод. Уся нуменклатура талургії в одному місті. Запоріжжя - металургійна столиця Радянського Союзу. Будували лопатами, тачками і власним горбом... все розлетілося за кілька років. Від колишнього запоріжського алюмінієвого заводу залишились кілька напівпорожніх корпусів, метало дають — напівсили. Причин багато і обвал міжнародних ринків сталі, і хитра приватизація в 90-ті. Поки чахнули металургійні гіганти, піднялися нові комерсанти. Гроші заробляли на Балці Середній. В 1937 році, цей скромний яр (Балка Середня) зробили полігоном промислових відходів метзаводів. Гектари площі, багато тон серовини, яку можна повторно переробити... так було в 90-ті та при помаранчевих. Мільйони доларів копали екскалаторами. Навели маленький порядок лише в 2010 році, після операції МВС: законні орендарі справно платять податки, люди мабть гідну зарплату, поменшало криміналу й розборок. Саме з цього полігону починається історія угруповування, відоме як "банда лисих”. З поміж інших угруповувань вони відрізнялись жорсткою дисципліною та структурованістю. Протягом останніх 10 років економічним підгрунтям для них став незаконний видобуток відходів металургійного виробництва. Довгий час існування цієї бандитської групи пояснюється корупційними зв'язками в усіх ланках державної влади. Однак у 2010 році, коли виробництво набуло законного вигляду, членам угрупування довелося залишити прибуткове заняття та вийти в тінь. "Банда лисих” - створена колишнім співробітником міліції й складається в основному з колишніх учасників силових структур, на її рахунку десятки резонансних та масштабних злочинів, серед яких вбивство депутата Запорізької міської ради від партії Регіонів Володимира Розгуляєва у 2006 році (у власному під'їзді його зарізали два кілери). Керівник МВС генерал Олександр Шмітько та його підлеглі отримали так звану "премію” 2 млн. Грн. Результат — під суд пішли тільки виконавці. Криваву кар'єру разом з "бандою лисих” починав і майбутній горілчаний барон Євгеній Черняк. Нині він удає із себе акулу бізнесу та контролює 20% ринку міцних напоїв в країні. Чернах "тусується” на телебаченні, постійний гість світських тусовок. Однак журналіст Артем Тимченко про комерсанта знає трохи більше ніж решта. Колись вони разом ходили в секцію гандболу. Він бачив як Черняк заробляв перші мільйони. Скоробагатьком можна було стати тільки на Середній Балці. Завод "Хортиця”, власником якого є Євген Черняк збудовано на краденому металі, на чужій крові та сльозах - заявляє журналіст. Жені дуже подобалось на той момент працювати на звалищі, тому що там працювали круті запорізькі бандити. Він почував там себе як риба в воді. Йому подобалось ходити з мобільним телефоном, бити людей бейзбольними битами... - розповів Артем. Та справжнім бандитом Чернях так і не став: не вовк, тільки гієни, тільки стерв'ятники. Крадені мідь та алюміній він разом з батьком Олександром перевозить на сімейні бази фірми "Форум”. Звісно реальних податків не платили. Аби частково легалізувати чорну схему, в 2001 році створено завод кольорових сплавів. Купують високо технологічний завод "Супутник” і знищують його. Місто недоотримує мільйони податку нв землю. Надприбутки вкладаються в горілчаний бізнес. Після помаранчевої революції владу гойдає: кілька вождів у Києві, бардак в регіонах, країна в хаосі... - найкращий час легалізувати банду й самому стати бандою. Євгеній Черняк — 1969 року народження. Власник ТМ "Хортиця”. В 2004 формує потужну рейдерську групу. Сам залишається в тіні, чорну роботу роблять його соратники. Максим Дрозденко — Запорізький рейдер №1, нині арештований. Йому інкримінують епізодів по двох статтях Кримінального кодексу — ст. 190 "Шахрайство в особливо великих розмірах організованою групую” та ст. 191 "Присвоєння чужого майна в особливо великих розмірах організованою групою”. Передбачають 24 роки ув'язнення. В групі Черняка — з 2007 року. Борис Шестопалов — 1967 року народження. Згідно версії журналу "Фокус” займає 90-ту позицію серед найбагатших українців. Його капітал начебто був — 60 мільйонів доларів. Публічний опозиціонер — в 2009-10 роаках намагався контролювати обласну організацію "Фронту змін”. В групі Черняка — з 2007 року. Нині розшукується Інтерполом, ховається в Ізраїлі від закону, тим часом СБУ вимагає його екстрадиції. Фігури меншого калібру. Колишній дерутат Запорізької обласної ради від БЮТу Юрій Ружин — організатор рейдерських атаку, Металург-монтажта багато інших підприємств, в групі Черняка з 2007 року. Власник мережі магазинів "Ост-Вест” Валерій Кокойло, організував рейдерське захоплення центрального універмагу Запоріжжя. Колишній співробітник СБУ, в групі Черняка з 2008 року. Захоплення власності, зокрема шахрайськими та силовими методами — головна ознака організованої злочинної групи. ОСГ Черняка провела успішні атаки на десятки підприємств міста та області. Рейдер — спеціаліст з захоплення власності за допомогою спеціально інсценованого бізнес-конфлікту. Інструменти — фальшиві протоколи зборів акціонерів; третейські суди; корумповані рішення судів загальної юрисдикції; куплена лояльність влади, зокрема силовиків. Фізичні напади на об'єкт-жертву , так звані маски-шоу. Бандити, які раніше кралим метал, полишили бити та найняли фахових юристів. Мелітопольський м'ясокомбінат відібрали у законного власника за допомогою шантажу та юридичних війн. Акціонерами заводу були кілька ТОВ, мали по 25% акцій. Співробітник УБОЗ Махінько погрозами змусив їх віддати акції. Викликав до міліції та залякував, робив це на замовлення колишнього працівника УБОЗ Козлова. У схемі також — Головін — керівник ревізійної комісії банку ревізора. Проти законного власника Сергієнка порушила надумані кримінальні справи. Не цуралися рейдери і бандитських методів, дехто з колишніх акціонерів ледве лишився живим. Запоріжжя було приречене. Його грабували цілих 5 років помаранчової влади. Хвилю економічних наїздів вдалося збити лише два роки тому. Запорізький 77 завод, він же "Гамма” виготовляв високотехнологічно радіоелектронну продукцію для космічної галузі, авіаційної та ядерної промисловості. Його вироби — електронна база спочатку армії СРСР, потім незалежної України. 2006-го року директор Олександр Черненко доводить завод до штучного банкрутства на замовлення Максима Дрозденка та Бориса Шестопалова. В цьому ж році Шестопалов за безцінь його купує. Рейдерське захоплення під виглядом саннації. Обіцяє відновити та модернізувати виробництво. Насправжді ж йому важливо було отримати нерухомість в центрі міста. Для цього і були створені величезні борги. Тепер тут нічліжка бомжів, купи сміття та потрощенні корпуси. Висококласні спеціалісти на базарах. Ще 1998 року завод створив свою футбольну окманду - "Динамо”. Було оформлено окрему фінансову структуру, їй у власність надали стадіон. Борис Шестопалов штучно намалював клубу борги через суд спробував відібрати завод. А в переіод помаранчевого бардака — це простіше простого. "ЕЛМІС” - дочерні підприємства "Гамми” займались проектуванням та виготовленням електроніки. Шестопалов — замовник; Дрозденко — виконавець атаки на приміщення та майно фірми. Схема традиційна — штучне банкрутство. Але навіть цього виявилось замало. Чотирьохповерховий будинок магазин будівельних матеріалів "Метро” на території заводу, але рейдирам не належав. Спільники Дрозденко та Шестопалов організували рейдерське захоплення магазину. Власник "Метро” Максим Александров звертається за допомогою до депутата міської ради, публічного борця з рейдерством Євгена Черняка. Це елементарна бандитська розводка, коли одна частина бригади наїжджає, а інша захищає. Таким чином Александров платить спочатку тим, хто наїжджає, а потім тим, хто захищає. Черняк отримавши від власника магазину всі потрібні документи, легко орієнтується в своїх наступних діях. Рейдерська війна паралізувала весь район в центрі міста. Спочатку в магазині просто відрізали водопостачання та електрику, потім загородили вхід в магазин грузовими автомобілями, висипали сміття із самосвалів прямо на вході до "Метро”. Вся вулиці були перекрита старими грузовиками та автобусами, що були зв'язані ланцюгами та тросами, через це люди змушенні були паркуватись прямо на проїжджій частині вулиці Перемоги. Потім почались фізичні спроби захвату. До магазину вривались молодики, озброєнні важкими предметами. Камери ж відеоспостереження зафіксували магазин захоплювали співробітники СБ торгового дому "Мегаполіс”, власник якого — Євген Черняк. Прикриттям для силових акцій стало рішення третейського суду при Українській Товарній Біржі, її засновник — Максим Дрозденко. Згідно закону третейські суди можуть вирішувати корпоративні суперечки. Але якщо дві сторони або члени біржі, яка створила суд або мають третейську угоду, в якій визнають юрисдикцію такого суду. Магазин "Метро” не мав жодних відносин з цим судом. Третейськими суддями були молоді люди, працівники Товарної Біржі, вони підписували усі вигідні Дрозденку рішення. Таке собі феодальне право. У суперечці за майно рішення третейського суду має підтвердити районий суд, але нападники без проблем купували рішення й цього судді. Колишній оперативник Валерій Зотов розповідає: " Суддя районного суду власним підписом завтердив більше 90 рішень третейського суду”... Далі буде... Черняк к стенке! http://k-stenke.com  |
|
|
| Всего комментариев: 0 | |
Схожие материалы: